1.Варто «застовпити» нові етапи. Можна пропустити якісь успіхи дитини, але якщо вона освоїла нове вміння, це необхідно відзначити. Приміром, застібувати ґудзики — не велике досягнення, але якщо малюк це зробив вперше, його треба похвалити.
2. Хваліть, коли є результат, а не під час процесу. Фраза на кшталт «Здається, у тебе непогано виходить малювати. Мабуть буде гарна квітка» може заохотити лише дуже невпевнених у собі дітлахів це заохотить. Решту тільки дратуватиме.
3. Порівнюйте з колишніми досягненнями самої дитини, а не з досягненнями інших.
4. Не застосовуйте похвалу у якості сарказму: «От молодець, найкращу вазу розбив!». Це розвиває недовіру до схвалення.
5. Не плутайте похвалу з хвастощами дитиною перед іншими. Розказуйте про її досягнення, якщо вона сама починає ділитися цим. Інакше хлопчик чи дівчинка можуть відчути, що вони цінні лише, коли чогось досягають, і хвилюватися: «А що якщо я не зможу це повторити?»
6. Не знецінюйте власну похвалу. Не кажіть: «Ти молодець, але…» або ж «Я тебе, звісно, похвалила, але дивись, як інші діти…»
7. Не поспішайте кидати «Молодець», почекайте, доки син чи донька самі прийдуть, поглянуть з очікуванням. Деяким дітям хочеться спочатку насолодитися радістю і лише потім ділитися з іншими. Не позбавляйте можливості самостійно порадіти успіхам.
8. Говоріть з відповідними емоціями, які легко зчитати по міміці та жестам. Байдужа похвала зводить нанівець увесь вплив. Ще гірше, якщо ви роздратовані іншими людьми або попередньою поведінкою дитини, але розумієте, що за якесь досягнення слід похвалити, тож цідите крізь зуби: «Чудово!». Регулярне протиріччя між словами та невербальними жестами може болісно вдарити по психіці дитини.
9. «Правило бутерброда» для малюка не діє. Якщо зауваження «загорнути» у похвали, він лише зневіриться у вашій щирості. І щоразу, коли кажуть приємне, чекатиме, а за що ж його хочуть посварити. У дорослому віці такі люди не можуть спокійно сприймати компліменти.
За матеріалами «Освіторія» https://osvitoria.media/opinions/yak-pravylno-hvalyty-dytynu/