Кібер-буллінг (як врешті й традиційний) — це цілий континуум різних форм поведінки, на мінімальному полюсі якого знаходяться жарти, які навіть неможливо розпізнати як буллінг, на іншому радикальному полюсі — психологічний віртуальний терор завдає непоправної шкоди, призводить до суїцидів і смерті. Ключовим для визначення буллінгу є розуміння, що така багаторазово повторювані агресивна поведінка має довільний характер, містить задум нашкодити людині і базується на дисбалансі влади (фізичної сили, соціального статусу групі). Здобуття чи утримання будь-якої форми нерівності, соціальної ізоляції, відчуження, виключення з комунікації тощо — це внутрішній приховані-зміст будь-якого буллінгу.
Типи кібер-буллінгу:
- Перепалки або Флемінг. (від англ. flaming— пекучий, гарячий, полум’яний) — обмін коротими гнівними і запальними репліками між двома більше учасниками, використовуючи комунікаці-технології. Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну. На перший погляд, флеймінг — це боротьба між рівними, але в певних умовах вона теж може перетворитися нерівноправний психологічний терор.
- Нападки, постійні виснажливі атаки — найчастіше це залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні СМС-повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації.
- Обмовлення, зведення наклепів – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути текстові повідомлення, фото, пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад, «хто є хто», або «хто з ким спить» в групі, учбовому закладі)
- Самозванство, втілення в певну особу — переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її аккаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію.
- Ошуканство – видурювання конфіденційної інформації та її розповсюдження отримання персональної інформації в міжособовій комунікації і передача її (текстів, фото, відео) в публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалась.
- Відчуження, ізоляція. Будь-якій людині, особливо в дитинстві, притаманно сприймати себе або в якійсь групі, або поза нею. Бажання бути включеним у групу виступає мотивом багатьох вчинків підлітка. Виключення із групи сприймається як соціальна смерть. Чим в більшій мірі людина виключається із взаємодії, наприклад, в грі, тим гірше вона себе почуває і тим більше падає її самооцінка. У віртуальному середовищі виключення також наражає на серйозні емоційні негаразди, аж до повного емоційного руйнування дитини. Онлайн відчуження можливе в будь-яких типах середовищ, де використовується захист паролями, формується список небажаної пошти або список друзів.
- Кіберпереслідування — це дії з прихованого вистежування переслідуваних і тих, хто тиняється без діла поруч, зазвичай зроблені нишком, анонімно, з метою організації злочинних дій на кшталт спроб
- Хепіслеппінг — відносно новий вид кібер-буллінгу, який починався в англійському метро, де підлітки прогулюючись пероном, раптом ляскали один одного, в той час як інший учасник знімав цю дію на мобільну камеру. В подальшому за будь-якими відеороликами, в яких записано реальні напади, закріпилась назва хепіслепінг. Відеоролики нападів з метою ґвалтування чи його імітації інколи ще називають хоппінг — наскок. Ці відеоролики розміщують в Інтернеті, де його можуть продивлятись тисячі людей, зазвичай без жодної згоди жертви. Інша форма хепіслепінгу — це передавання сюжетів мобільними телефонами.
Реальний буллінг — це ситуація в навчальному закладі або поруч з ним, де старші чи сильніші діти тероризують молодших. Реальний буллінг, на відміну від кібер, закінчується, коли дитина приходить із школи додому. Віртуальний терор продовжується і вдома. Інформаційно-комунікаційні технології стають настільки невід’ємною частиною життя сучасних під водить час їхня дитина: в Інтернеті вони ходять до різних місць різними маршрутами. Але віртуальний простір все більше стає невід’ємною частиною соціального життя сучасних підлітків, страх втратити цей простір змушує жертв кібер-буллінгу приховувати напади від дорослих.
Основні принципи профілактики і подолання кібер-булінгу:
- Бути уважним до дитини та її віртуальних практик
Підлітки мають відокремлені від дорослих віртуальні практики. Важливим елементом батьківського контролю є розташування комп’ютер в зоні спільного користування (вітальня, кухня), де, займаючись паралельно власними справами, дорослі можуть ненав’язливо спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона перебуває в Інтернеті.
- Важливі кроки у відповідь на випадок виявленого кібер-буллінгу вашої дитини.
По-перше, необхідно зберегти свідчення події. Хоча негативні повідомлення можуть не розгорнутись в серйозний кібер-булінг, корисно зробити копію з цих повідомлень (допомогти дитині зробити це, якщо вона ще не знає як). По-друге, як би Вас особисто не вразило те, що показала Вам дитина, — зберігайте спокій, не лякайте дитину додатково своєю бурною реакцією. Ваша задача-мінімум — емоційна підтримка.
Корисні правила-поради для профілактики і подолання кібер- буллінгу, з якими потрібно познайомити дітей
1) Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кіберпростір. Важливо домовитись із дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції — погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і не можливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто, «в реалі», без залучення кібер-технологій.
- Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет — це особливе середовище із своїми правилами поведінки — «не-тикетом» (новоутворення від англ.. пеі — мережа і «етикет»). Хоча кібер-простір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди — від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію — накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити — важко.
- Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція — вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в зручний час.
- Доречно ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібер-буллінг на початковій стадії і зупиняться. Досвідчені форумча-ни послуговуються правилом: «найкращий спосіб боротьби з неадекватами — ігнор». Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.
Правила для свідків. Якщо ви стали очевидцем кібер-буллінгу, існує три типи правильної поведінки: 1 )виступити проти буллера (дати йому зрозуміти, що такі його дії оцінюються вами негативно), 2) підтримати жертву (особисто чи в публічному віртуальному просторі висловити думку про те, що кібер-булінг — це погано; цим Ви надаєте емоційну підтримку, так необхідну жертві), 3) повідомити дорослим про факт некоректної поведінки в кібер-просторі.
5)Можливе тимчасове блокування. Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Пауза в спілкуванні руйнує взаємопідсилювані автоматизми кібер-буллінгу, особливо якщо він мотивований втечею буллерів від нудьги і не супроводжується буллінгом у реальному житті.
6)Коли ігнорувати не варто. Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, варто поставити до відома телефонного або Інтернет-провайдера, інспектора місцевого відділку поліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації.