МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ
СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

14 травня 2019 року Загальноукраїнським центром словникарства в рамках Фестивалю науки Українського мовно-інформаційного фонду НАН України було проведено круглий стіл «Редактор: вимоги часу та технічні інновації».

Мета заход у: обмін традиційними та інноваційними ідеями, підходами, технологіями, результатами розробок у галузі видавничої справи та журналістики, а також досвідом їхнього застосування для підвищення кваліфікації в цифрову епоху.

Захід зібрав дружню спільноту науковців, студентів та учнів. Робота круглого столу, перш за все, буда націлена на розкриття творчого потенціалу молоді, на чому було наголошено організатором уже на початку круглого столу. 

У рамках співпраці Українського мовно-інформаційного фонду та Інституту славістики Польської академії наук (Instytut Slawistyki PAN) до круглого столу долучився Роман Тимошук, професор, науковий співробітник Інституту славістики Польської академії наук (Instytut Slawistyki PAN).

Василь Василашко (учений секретар правління Товариства «Знання» України), виступив із вітальним словом та надихнув учасників на подальшу плідну роботу. Тетяна Петровська (директор Київського коледжу Університету сучасних знань) приєдналася до вітань та нагородила Маргариту Надутенко грамотою від Товариства «Знання» України. Маргарита Надутенко ознайомила студентів із перспективними напрямками журналістської діяльності (огляд зарплат та вимог), зорієнтувала студентів у професійних вимогах до майбутніх редакторів. Максим Надутенко, керівник відділу інформатики Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук України, пояснив відмінності роботи пошукових та словникових систем. До заходу долучився з відеодоповіддю Роман Cтаришко, керівник виробничого відділу, ТОВ «Єврофлекс Груп» з цікавою доповіддю «Технічні інновації та європейський досвід у виготовленні харчової упаковки». Олена Семеног, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Пономаренко Наталія, викладач української мови Машинобудівного коледжу СумДУ, аспірантка кафедри української мови і літератури СумДУ, Столбцова Аріна, студентка спеціальності «Журналістика» Машинобудівного коледжу СумДУ, Дубіна Сергій, студент спеціальності «Видавнича справа та редагування Машинобудівного коледжу СумДУ, підготували креативний відеоролик про новий посібник М. Тимошика «Основи редагування».

Учасники конференції майстерно презентували свої доповіді, поєднали минуле із сучасних, занурилися у книговидання Київської Русі, дізналися про сучасні розробки цифрових технології в журналістиці та особливості використання Telegram Bot для журналістів, дискутували про технології захисту даних в хмарних технологіях, розмірковували, яка книга краща: паперова чи електронна. Наймолодші учасники конференції представили найкращі бібліотеки світу.

Уривок з виступу Аріни Столбцової, студентки 2 курсу: «Сьогодні ми хочемо презентувати постать Миколи Тимошика, журналіста і видавця, доктора філологічних наук, як вагому постать у сфері видавничої справи та редагування.У своїх книгах і статтях із видавничої справи М. Тимошик прагне розкрити нагальні потреби практиків українського книговидання. Дослідник пише про злободенні проблеми видавничого бізнесу. Йдеться і про відсутність цілісного, системного підходу влади до розвитку українського книговидання; і про неузгодженість державної політики в цій сфері; і про несформованість чітких пріоритетів щодо тематики, видів літератури; і про невизначеність суспільної значущості видань для читачів України; і про мовні питання. Хоча ці проблеми вчений висвітлював, починаючи з 2001 року, однак ми бачимо, що їх злободенність і нині не викликає сумнівів. Чимало проблем, що хвилюють М. Тимошика й усю видавничу громадськість, ще не мають належного та остаточного вирішення. Державницька позиція автора знаходить втілення в низці аргументованих, глибоко виважених та фахових пропозицій до провладних органів, що опікуються українським книговиданням: це, передусім, доцільність внесення змін у правове поле видавничої галузі, покликаних сприяти формуванню єдиного цивілізованого законодавства; належне організаційне забезпечення діяльності книговидавничого комплексу та мережі книгорозповсюдження; визнання мовних пріоритетів – принизливе становище українськомовного друкованого продукту в українській державі не може бути виправданим.

Сьогодні презентуємо подарунок, який відходить від радянської системи редагування, – підручник «Основи редагування». Маємо впевненість, що книга стане настільної для тих, хто опановує спеціальність редактора, для дійсних редакторів та тих, хто має відношення до підготовки майбутніх майстрів книговидавництва».